Современная стоматология и зубное протезирование
Персональные страницы Современная стоматология
О журнале
Современная стоматология
Современная стоматология
О журнале
Зубное протезирование
Современная стоматология
   VIP-страницы
» А.А. Тимофеев
» ROCS

   Разделы журналов
 
  СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
Терапевтическая стоматология Терапевтическая стоматология
Пародонтология Пародонтология
Болезни слизистой оболочки полости рта Болезни слизистой оболочки полости рта
Детская стоматология Детская стоматология
Хирургическая стоматология Хирургическая стоматология
Имплантология Имплантология
Ортопедическая стоматология Ортопедическая стоматология
Ортодонтия Ортодонтия
Организация Организация и обучение
О журнале Современная стоматология О журнале
 
  ЗУБНОЕ ПРОТЕЗИРОВАНИЕ
Клинические аспекты зубного протезирования Клинические аспекты
Дентальные технологии Дентальные технологии
Зуботехническая лаборатория Зуботехническая лаборатория
О журнале Зубное протезирование О журнале
   

   Информация
» Словарь стоматологических терминов

   Архивы
Архив публикаций журнала "Современная стоматология"

 Август, 2006
 Июль, 2006
 Июнь, 2006
 Май, 2006
 Апрель, 2006
 Март, 2006
 Февраль, 2006
 Январь, 2006

 

Порівняльне вивчення протимікробної активності дії Умкалору на мікрофлору кореневих каналів зубів

А.В. Борисенко, О.Ф. Несін, Л.З. Гаврилова

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця


Резюме. У роботі наведені результати порівняльних мікробіологічних досліджень з вивчення антибактеріальної дії препарату «Умкалор» на тест культури мікроорганізмів і мікрофлору кореневих каналів при періодонтитах.
Ключові слова: періодонтит, Умкалор, мікрофлора.

Основною задачею ендодонтичного лікування періодонтитів є максимально повне знешкодження патогенної мікрофлори системи макро- та мікроканалів зубів [1, 2, 4, 5, 21].

Це є запорукою пригнічення запального процесу у тканинах періодонту, сприяє регенерації кісткової тканини у вогнищі запалення та запобігає ускладненням [6, 13, 19, 20].

У сучасній літературі велику увагу приділяють антибактеріальним засобам для знешкодження патогенної флори системи макро- та мікроканалів зубів [7, 16, 12].

Це викликано недостатньою ефективністю антибактеріальних препаратів щодо аеробних та анаеробних бактерій [10, 22, 28]. Тому пошук ефективних антибактеріальних препаратів залишається актуальним. Серед різних засобів звертають увагу на препарати рослинного походження, зокрема антимікробний препарат «Умкалор» (Artzneimittel Hmb x&Co, KH, Etlingen, Німеччина).

Препарат нетокcичний, безпечний, не справляє мутагенного, тератогенного, алергенного й канцерогенного впливу на організм. Умкалор дозволений для використання як при гострих, так і при хронічних інфекційно-запальних процесах [3, 8, 9]. Основна діюча речовина екстракту коренів РеІаrgonia sidoides (сімейство геранієвих) фенольні сполуки: кумаріни, флавоноїди та фенолокислоти. Це біологічно активні сполуки різноспрямованої дії, які посилюють одна одну [24, 27, 29].

Використання Умкалору для лікування періодонтитів (деклараційний патент на корисну модель № 200507528 від 28.07.2005 р.) показало його високу клінічну ефективність.

Мета дослідження – визначення порівняльної протимікробної дії антибактеріального препарату «Умкалор» на стандартні штами мікроорганізмів і змішану мікрофлору кореневих каналів зубів при періодонтитах.


МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для порівняльного дослідження визначення чутливості мікрофлори були використані такі препарати:
  1. Умкалор 1,2 % – антибіотик рослинного походження (Pelargonia Sidoides) – екстракт коренів герані.
  2. Хлоргексидин 0,05 % – антисептик хлорвмісних галогенових сполук.
  3. Етоній 0,5 % – антисептик групи бісчетвертинних амонієвих сполук.
  4. Мірамістин 0,01 % – катіонна поверхнево-активна речовина з антисептичною дією.
  5. Хлорофіліпт 1 % – спиртовий розчин – рослинний антисептик (суміш хлорофілів листя евкаліпту).

Методика визначення чутливості стандартних штамів мікроорганізмів до вказаних препаратів

В якості стандартних штамів у дослідженні використані Staphilococcus aureus (АТСС 27923), Escherichia coli (АТСС 27922), Candida albigans (885 663). Розплавлене середовище м'ясо-пептонного агару (МПА) розливали по 20 мл у стерильні чашки Петрі діаметром 100 мм, розташовані на горизонтальній поверхні.

Перед інокуляцією поверхню застиглого середовища підсушували 30–40 хв при кімнатній температурі з напіввідкритими кришками. Заповнені чашки зберігались при температурі +10°С не більше 7-и діб, перед посівом підсушувались. Інокулят готували з чистої культури бактерій, що виросли на поверхні м'ясо-пептонного агару. Із цією метою робили суспензію 5–10 ізольованих колоній в ізотонічному розчині хлориду натрію. Суспензію розводили за оптичним стандартом мутності на 10 ОД, а потім одержану завись розводили ще в десять разів ізотонічним розчином хлориду натрію. Інокулят, таким чином, містив 5 × 107 мікробних клітин в 1 мл зависі. Інокулят в об'ємі 1–2 мл одразу після приготування наносили на поверхню підсушеного середовища й рівномірно розподіляли погойдуванням чашки. Надлишок рідини надбирали піпеткою. Напіввідкриті чашки підсушували при кімнатній температурі 10–15 хв. Далі готували лунки діаметром 6 мм у товщі агару, розлитого в чашки Петрі з товщиною шару 6 мм, і вносили досліджувані препарати. Облік проводили, враховуючи діаметри зон затримки росту мікроорганізмів навколо лунок з антимікробними препаратами. Кожний експеримент для статистичної достовірності повторювали 7–8 разів. Визначали середнє арифметичне значення для кожної з досліджуваних груп антибактеріальних препаратів.

Аналогічно визначали чутливість популяцій мікроорганізмів кореневих каналів до дії антисептиків. Матеріал отримували з вогнища ураження хворих на періодонтит шляхом уведення в кореневий канал голки зі стерильною турундою після препарування зуба та розкриття його порожнини. Після взяття матеріалу турунду вносили в 1 % м'ясо-пептонний бульйон і поміщали в термостат на 24 год при t 37°С. Далі проводили розведення м'ясо-пептонного бульйону з ростом мікроорганізмів до 1:100, 1:1000 та пересівання на 5 % кров'яний м'ясо-пептонний агар з метою визначення чутливості до антимікробних засобів та ідентифікації мікроорганізмів. Визначення токсокономічної приналежності проводилось до виду й роду. Проводилась культуральна ідентифікація. Для цього чашки з посівами досліджувались у похідному та віддзеркаленому світлі при малому збільшенні мікроскопу. Ураховувались такі характеристики колоній: розмір, форма, рельєф, контур, поверхня, наявність пігменту, консистенція.

Ідентифікація проводилася за морфологічними, тінкторіальними властивостями. Із цією метою з відібраних колоній готували бактеріологічні препарати та фарбували їх за Грамом. Після попередньої морфологічної та культуральної ідентифікації проводили пересівання на такі середовища: ЖСА (жовтково-сольовий агар) для стафілококів, Ендо для ентеробактерій, 5 % кров'яний агар для стрептококів та інших вибагливих бактерій, Сабуро для дріжджоподібних грибів роду Candida. На вказаних середовищах ураховували характер росту (характеристика колоній), зміни на середовищах, пов'язані з наявністю в них ферментів патогенності чи токсинів (наприклад, тип гемолізу для стрептококів, наявність зони помутніння навколо посівів для стафілококів) і ферментів, що розщеплюють субстрат (лактозу на середовищі Ендо). Видову й родову ідентифікацію проводили згідно з визначником бактерій Берджі (9-е видання, 1997 р.)

Визначення чутливості вказаних вище препаратів у терапевтичних концентраціях проводили методом дифузії антибактеріального засобу в агар. Із цією метою матеріал засівали на 5 % кров'яний м'ясо-пептонний агар у кількості 0,1 мл, розтирали шпателем до повного висихання.

Після цього в агарі робили лунки стандартного діаметру (6 мм) і вносили відповідні концентрації препаратів у кількості 0,08 мл. Чашки з посівами інкубували в термостаті при температурі 37°С 24 години. Облік проводили, вимірюючи зони затримки росту бактерій для кожної досліджуваної групи препаратів. Кожний експеримент для статистичної достовірності повторювали 7–8 разів.

Відсотковий склад мікробних популяцій при посіві матеріалу (з кореневих каналів) хворих на періодонтит:

Staphilococcus aureus – 27,2 %;
коагулазонегативні стафілококи – 28 %;
грампозитивні палички – 12,8 %;
грамнегативні палички (ентеробактерії) – І6,5 %
негемолітичні стрептококи – 15,5 %.


РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Згідно з результатами дослідження, на теcт-культури Staphilococcus aureus, Escherichia coli, Candida albigans і змішану мікрофлору антисептики різних груп проявили різноманітну антимікробну активність. Проведені експерименти на стандартних штамах Staphilococcus aureus (АТСС 27923) показали такі результати затримки росту мікроорганізмів: Умкалор 1,2 % – від 17,2 до 22,1 мм, у середньому 18,5±0,3 мм, хлоргексидин 0,005 % – від 17,4 до 22,3 мм, у середньому 18,5±0,2 мм відповідно. Етоній – 0,5 %, мірамістин 0,01 % становили майже однакові показники від 16,6 до 21,5 мм (середнє значення 18,5±0,14 мм) і від 16,9 до 2І,8 мм (середнє значення 18,6±0,10 мм) відповідно. Хлорофіліпт – 1 % від 12,4 до 17,3 мм (у середньому 14,6±0,16 мм) (рис. 1).



Аналізуючи отримані в досліджуваній групі результати дії антибактеріальних препаратів на Staphilococcus aureus, згідно з існуючими висхідними критеріями мікробіологічної оцінки чутливості в балах [1, 2, 3], можна стверджувати про достатню (2 бали) та високу (3 бали) чутливість досліджуваних культур до чотирьох антисептиків (Умкалор, хлоргексидин, етоній, мірамістин) і помірну (1 бал) і достатню (2 бали) чутливість до хлорофіліпту, але Умкалор і хлоргексидин мають найвищу антибактеріальну активність по відношенню до Staphilococcus aureus.

При дослідженні антисептичної дії препаратів на тест культури Escherichia coli (АТСС 27922) показники затримки росту становили: Умкалор – від 18,6 до 37,6 мм (у середньому 34,5±0,30 мм).

Треба відзначити, що за 3-бальною системою оцінки чутливості це найкращий результат у даній експериментальній групі (3 бали).

Хлоргексидин від 12,0 до 27,1 мм (у середньому 16,5±0,16мм) (1, 2, 3 бали). Етоній – від 8,1 до 26,2 мм відповідно (у середньому 16,4±0,35 мм) (1, 2, 3 бали). Мірамістин від 10,6 до 20,1 мм (середнє значення 15,6±0,18 мм) (1, 2, 3 бали). Хлорофіліпт від 10,8 до 21,0 мм відповідно (середнє значення 13,6±0,22 мм) (1, 2, 3 бали) (рис. 2).



Таким чином, отримані в результаті експерименту показники дають право стверджувати про достатню та високу антибактеріальну активність усіх препаратів по відношенню до Escherichia coli.

При дослідженні дії антисептиків на штами грибів роду Candida albigans (885 663) отримано теж достатньо позитивні результати, але зони затримки росту мікроорганізмів найменші з усіх експериментів; Умкалор 1,2 % від 14,3 до 18,5 мм (у середньому 16,5±0,25 мм). Це достатня (2 бали) та висока (3 бали) чутливість досліджуваних культур до антисептика.

Хлоргексидин 0,05 від 8,6 % – 15,3 мм (у середньому 11,9±0,16, відповідно, достатня (2 бали) та помірна (1 бал) чутливість.

Етоній 0,5 % від 9,2 до 14,5 мм (1–2 бали), у середньому 11,6±0,22 мм.
Мірамістин 0,01 % від 10,5–13,6 мм відповідно (1–2 бали), у середньому 12,5±0,24 мм.
Хлорофіліпт 1 % від 12,3 до 17,5 мм (середнє значення 13,6±0,15, що відповідає 2–3-м балам).

Згідно з існуючими критеріями оцінки антибактеріальної чутливості, препарати отримали такі бали: Умкалор і хлорофіліпт 2–3 бали. Хлоргексидин, етоній, мірамістин 1–2 бали відповідно. Незважаючи на високі максимальні показники зон затримки росту (Умкалору – 1,2 % та хлорофіліпту – 1 %), середні значення в цій експериментальній групі (16,5±0,25 і 13,6±0,І5 мм) відповідно (рис. 3). Тобто отримано середньо-позитивний результат.



Одночасно були проведені дослідження визначення чутливості змішаної мікрофлори, отриманої з кореневих каналів зубів хворих на періодонтит, до антисептичних препаратів.

Згідно з результатами відповідних досліджень, проведені експерименти характеризувались варіабельністю та становили: Умкалор 1,2 % – від 29,2 до 32,2 мм (у середньому 31,8±0,27 мм). Хлоргексидин 0,05 % – від 23,2 до 34,1 мм відповідно (у середньому 28,6± 0,24 мм). Етоній 0,5 % – від 11,7 до 20,0 мм (середнє значення 13,6±0,26 мм). Мірамістин 0,01 % – 15,8– 21,2 мм відповідно (середнє значення 18,3±0,27 мм). Хлорофіліпт 1 % – 16,2–29,9 мм (у середньому 17,5± 0,25 мм) (рис. 4).



Ураховуючи мікробіологічні оцінки чутливості в балах, Умкалор і хлоргексидин проявили найбільш високу чутливість (3 бали) при дії антисептиків на змішану мікрофлору.

Середні зони затримки росту в усіх препаратів достатні й високочутливі (табл.). Але тривале застосування хлоргексидину у стоматології, зокрема в лікуванні кореневих каналів при періодонтитах, а також численні літературні повідомлення останніх років показують, що цей достатньо ефективний препарат має ряд суттєвих недоліків (тератогенну, канцерогенну, алергенну, мутагенну дію, неприємний смак, подразнюючу дію на слизову оболонку) [11, 14, 15, 17].



Етоній – препарат групи четвертинних амонієвих сполук, цитогенетична дія якого має (з літературних даних [18]) негативну сторону. Рівень мутагенної активності препарату на культури ембріональних фібробластів людини відповідає рівню мутагенної активності більшості антибіотиків. Також треба відмітити, що всі препарати, використані в експериментальному дослідженні, – хімічного походження, крім хлорофіліпту.

Запропонований антибактеріальний препарат «Умкалор» рослинного походження – високопрофільний та безпечний, має ряд суттєвих переваг: відсутність тератогенної, алергенної, канцерогенної, мутагенної дії, а також високу антимікробну, антиоксидантну, антисептичну, імуномоделюючу дію [23, 25, 26]. Тому можна стверджувати, що досліджуваний препарат може стати в ряд з іншими антисептиками, які використовуються при лікуванні кореневих каналів хворих на періодонтит і є препаратом вибору.


ВИСНОВКИ

Антибактеріальний препарат «Умкалор» показав високі антибактеріальні якості в тесті культур і змішаної мікрофлори кореневих каналів. Отримані позитивні мікробіологічні результати дозволяють запропонувати препарат для клінічного використання при лікуванні періодонтитів.


ЛІТЕРАТУРА
  1. Бажанов Е.Н., Козлов В.А., Робустова Т.Г., Максимовский Ю.М. Стоматология. – 1997. – № 2. – С. 15–19.
  2. Балин В.Н., Иорданишвили А.К., Ковалевский А.М. Практическая периодонтология. – Санкт-Петербург, из-во «ПИТЕР», 1995. – С. 19–20.
  3. Блохин Б., Хегер М. Эффективность лечения острой катаральной ангины у детей препаратом Умкалабо // Український медичний часопис. – 1999. – № 1 (9). – С. 58–64.
  4. Боровский Е.В. Состояние эндодонтии по данным анкетирования // Клиническая стоматология. – 1998, 1: 6–9.
  5. Боровский Е.В. Клиническая эндодонтия. – М., 1999.
  6. Боровский Е.В. Ошибки и осложнения эндодонтического лечения // Новости Densplay. – 2003. – № 8. – С. 8–11.
  7. Будевская Т.В., Собещук О.П., Братусь И.Н., Адарчечко В.А. Роль факультативно-аэробных микроорганизмов в этиологии апикальных периодонтитов // Здравоохранение Беларуси. – 1991, № 7. – С. 37–40.
  8. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Рослинний препарат Умкалор в лікуванні гострої бронхолегеневої патології в педіатричній практиці // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 4. – С. 94.
  9. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Панасенко Р.М. Сучасна антимікробна фітотерапія гострих респіраторних захворювань у дітей // Інфекційні хвороби. – 2001. – С. 64–65.
  10. Гимаев Л.Н., Мельников В.Г. Динамика клинических и бактериологических показателей при лечении верхушечных периодонтитов светом ГНЛ // ММСИ. – М. – 1989. – Деп.: вНПО Союзмединформ, 13.11.89; № 18731, С. 4.
  11. Кордис М.С. Применение пролонгированных лекарственных форм и хлоргексидина в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. – Львов. – 1986.
  12. Левкович А.Н. Изучение микрофлоры периапикальных тканей в отдаленные сроки после лечения периодонтитов // Стоматология. – 1986. – № 2. – С. 18–19.
  13. Максименко П.Т. Побічна дія медикаментозних засобів у стоматологічній практиці. – Полтава, 2004, с. 7–8.
  14. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М. – 1995; 2. – С. 462.
  15. Мухина Е.А., Гикавый В.И. Справочник по фармакологии основных стоматологических заболеваний. – Кишинев. –1990. – С. 384.
  16. Овруцкий Г.Я., Гемонов В.В. Хронический одонтогенный очаг. – Москва: Медицина. – 1993. – С. 143.
  17. Падейская Е.Н. Антибактериальный препарат диоксидин: итоги и перспективы применения в клинической практике // Новые лекарственные препараты. – 1989. – 7 : 1. – С. 78.
  18. Палий Г.К. и др. Цитогенетическое действие этония, декаметоксина и производного гексаметилен диамина // Генетика. – 1974. – Т. 10. – № 1. – С. 171–172.
  19. Педорец А.П., Донский Г.И., Петров С.Н. Клинические аспекты современной эндодонтии // Стоматолог. – 2001. – № 1.
  20. Педорец А.П., Донский Г.И. Петров С.Н. Клинические аспекты современной эндодонтии // Стоматолог. – 2001. – № 2, с. 33–34.
  21. Сай В.Г., Кузів С.П., Пасько О.О., Бунь Ю.М. Періодонтити. – Львів, 2004.
  22. Самсонов В.Е., Новоселицкий В.Л., Мартьянов Л.В. Видовой состав и свойства микрофлоры при хронических периодонтитах // Казанский мед. журнал. – 1992, № 3, с. 183–184.
  23. Солодовниченко Н.М., Журавльов М.С., Ковальов В.М. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати. – Х.: Вид. НФАУ: Золоті сторінки, 2001. – С. 408
  24. Shahat A.A., Cas P., De Bruyne T. et al. Antiviral and Antioxidant Activity of Flavonoids and Proanthocyanidius from Crataegus sinaica // Planta Med. – 2002. – Vol. 68. – № 6. – P. 539–541.
  25. Kawase M., Varu B., Shan A. et al. Antimicrobial activity of new coumarin derivatives // Arzneimitel forschung. – 2001. – Vol. 51, № 1. – P. 67–71.
  26. Kayser O., Kolodziej H., Kiderlen A.F. Immunomodulatory principles of Pelargonium sidoides // Phytother Res. – 2001. – Vol. 15, № 2. – P. 122–126.
  27. Robak J., Gryglewski R.J. Bioactivity of flavonoids // Pol. J. Pharmacol. – 2000. – Vol. 48, № 6. – P. 555–564.
  28. Roland Weiger, O.A. Dr.*, Clas Last, Prof Dr.* Микробная инфекция полости рта // Квинтэссенция, № 2, 1995, с. 71–78.
  29. Xu H.X., Lee S.F. Activity of plant flavonoids against antibiotic – resistant bacteria // Phytother. Res. – 2001. – Vo1. 15, № 1. – P. 39–43.

СРАВНИТЕЛЬНОЕ ИЗУЧЕНИЕ АНТИМИКРОБНОЙ АКТИВНОСТИ ДЕЙСТВИЯ УМКАЛОРА НА МИКРОФЛОРУ КОРНЕВЫХ КАНАЛОВ ЗУБОВ

А.В. Борисенко, А.Ф. Несин, Л.З. Гаврилова

Резюме. В работе представлены результаты сравнительных микробиологических исследований по изучению антибактериального действия препарата «Умкалор» на тест культуры микроорганизмов и на микрофлору корневых каналов при периодонтитах.
Ключевые слова: периодонтит, Умкалор, микрофлора.


THE COMPARATIVE STUDY OF ANTIBACTERIAL ACTIVITY OF UMCALOR ONTO MICROFLORA OF DRUG ROOT CANALS

A. Borysenko, A. Nesin, L. Gavrilova

Summary. The results of comparative microbiological investigation of antibacterial influence drug «Umcalor» on specimen of germ culture and mixed microflora of root canal teeth with apical periodontitis are presented.
Key words: apical periodontitis, Umcalor, microflora.


         Реклама
    
Опубликовано: 30.9.10 10:59 4600

Читайте в этом разделе:
» Другие статьи раздела Терапевтическая стоматология

Самое читаемое из раздела Терапевтическая стоматология:
» Электронно-микроскопическое исследование присоединения разных групп силеров к гуттаперчевым штифтам и к стенке корневого канала
» Форма и цвет – полная гармония!
» Эстетическое лечение центральных резцов с коррекцией режущего края
» Восстановление переднего зуба с помощью техники эстетического нанесения слоев композита
» Применение композита «Herculite® XRV Ultra™» при пломбировании фронтальних и жевательных зубов
» Maxcem Elite™ – самопротравливающий, самоадгезивный, композитный цемент
» О возможностях применения лазера в стоматологии
» Порівняльне вивчення протимікробної активності дії Умкалору на мікрофлору кореневих каналів зубів
» Современные проблемы фармакотерапии: лекарственное взаимодействие
» Сравнительная оценка различных полировочных систем в лабораторных условиях

Последнее из раздела Терапевтическая стоматология:
» О возможностях применения лазера в стоматологии
» Применение композита «Herculite® XRV Ultra™» при пломбировании фронтальних и жевательных зубов
» Maxcem Elite™ – самопротравливающий, самоадгезивный, композитный цемент
» Порівняльне вивчення протимікробної активності дії Умкалору на мікрофлору кореневих каналів зубів
» Форма и цвет – полная гармония!
» Эстетическое лечение центральных резцов с коррекцией режущего края
» Сравнительная оценка различных полировочных систем в лабораторных условиях
» Современные проблемы фармакотерапии: лекарственное взаимодействие
» Выполнение эстетических реставраций: достижение оптимальных решений в области боковых зубов за счет комбинированного использования Tetric EvoCeram, Tetric EvoFlow и Tetric Color
» Восстановление переднего зуба с помощью техники эстетического нанесения слоев композита

¤ Перевести в страницу для печати
¤ Послать ссылку на статью
  Комментарии







Украина сегодня

Современная стоматология и зубное протезирование
Зубное протезирование. Современная стоматология
Зубное протезирование. Современная стоматология
Зубное протезирование. Современная стоматология


Яндекс цитирования Интернет реклама AdverMAN Администрирование и продвижение сайтов
           


Новости Украины. Здоровье. Технологии и наука





Интернет-реклама. Реклама в интернете. | Продвижение сайтов | Раскрутка | Создание сайтов
Промышленность | Строительство | Бизнес | Медицина | Отдых и путешествия, туризм | Новости Украины | Мания | Безопасность


Создание и поддержка сайта – AdverMAN